AmРідна мати мояDm7, ти ночейE7 не доспалаAm

І водила менеDm7 у поляG7 край селаC,

І в дорогу далекуDm7 ти мене на зорі проводжалаAm,

І рушникAm/C вишиванийDm7 на щастяG7 далаC,

І в дорогу далекуDm7 ти мене на зорі проводжалаAm,

І рушникAm/C вишиваниDm7й на щастяE7, на долю далаAm.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю –

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю –

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.